Прошедший Концерт Hudaki Village Band в Киеве

«Гудаки» — це музична плутанка, яку не може відтворити ані Барток, ані будь-які музичні творіння консерваторії.

Поєднання високого, трагічного і жартівливого співу Каті, зачаровуючих мелодій з уст юної Олі, звуків від гри Васі, Віталіка, Юри і Володі, танців і співу усіх разом — це все пропонують «Гудаки», але це все не можна помістити на
жодній нотній партитурі.

Слухаючи музику «Гудаків», ми переносимося в українські Карпати, переживаємо всі біди і радощі невеличкого закарпатського села. Багатовікові балади розповідають нам життєві історії про кохання та зраду, дружбу та війну, доносять до нас хороші звичаї та тягар традицій. На Закарпатті століттями живуть поруч — українці, угорці, румуни, роми та євреї, тому й музичні кордони не є чітко вираженими. Для чого ж тоді шукати етнічну чистоту в регіоні, який за останні 100 років міняв свою державну приналежність більш як 6 разів?..

Сільським музикам з Нижнього Селища (Закарпаття, Україна) цікаво грати разом уже 16 років. За цей час у них відбулося сотні концертів у Швейцарії, Франції, Німеччині, Австрії, Голландії, Польщі, Угорщині, Словаччині. Видано 4 альбоми із русинських, румунських, гуцульських, угорських, ромських, єврейських, волоських народних пісень.

Грають без нот. Грають однаково природно як на вечірках, у барах і клубах, так і в академічних залах. Щоправда, друге — знущання з поважних глядачів, змушених, сидячи чемно аплодувати цій закарпатській шаманії, що є танцем щастя за своїм єством.  

«Гудакам» не цікаво гратися в модний фолк. Просто і вигідно бути українським народним, коли цікаві європейці на тебе дивляться як на екзотичне звірятко. Коли мільйони співвітчизників, важко травмованих останнім нестерпним роком, одномоментно заходяться ідеєю тотального «made in Ukraine». «Гудаки» не грають у вишиванках. Їм не цікаво,
коли їх люблять, аби підтримати вітчизняного виробника. Мова йде про поліетнічну музику, що є природним життєвим середовищем для музикантів, що її грають. «ГУДАКИ» — це сучасне українське музичне диво, щасливий спонтанний феномен, занадто живий для штрих-коду «482». Вони — не концепт, народжений подумки. «ГУДАКИ» — це вибух, що спочатку стався, а потім вже довелося розбиратися із наслідками.

Співзасновник гурту Юрґен Крефтнер про альбом «Yo!»: «“Гудаки” грають понад 16 років музику, фантастично багату архаїчну музику українського Марамороша. Але мені здається, що новий альбом - це безцінний і позачасовий подарунок для України й для тих, хто цінує музику та її витоки. Це відверте, щире вираження людських почуттів, без нічого зайвого і штучного. Для нас цей компакт-диск (та вініл, який також буде випущений) є знаковим в нашій історії. Це перший альбом, який вийде після тривалої перерви з 2011 р. Він, порівняно з попередніми, є якісно зовсім іншим продуктом. Ми працювали над записами майже два роки, над репертуаром — ще більше. Важко знайти ідеальне місце для запису.

Ми працювали в дуже хорошій і високопрофесійній студії в Бельгії, але результат нас не задовольнив. Щоб не втратити задоволення і драйв під час записів, нам потрібні хороші акустичні умови. Ми знайшли їх (разом з хорошим пивом) у старому підвалі в Ужгороді, де зараз знаходиться ірландський паб “Egan” — це приміщення стало ідеальним для нас.

Марко Галаневич від “ДахаБраха” порекомендував чудового звукового режисера Дениса Ямбора з Києва, який дуже підтримав нас технічно. Таким чином, після, в цілому 6 сесій звукозапису, ми досягли гарного результату. Зведення записів зайняло ще три місяці. Раніше ми записували наші компакт-диски за три дні... Ось чому ми називали наш диск “Йо!”: тому що ми врешті зробили це!»

Склад Hudaki Village Band: Катерина Яринич (спів), Ольга Сенинець (спів, гардон), Василь Рущак (бубон, спів), Михайло Шутко (спів, скрипка), Віталій Ковач (спів, гітара), Сергій Ковач (баян, альт), Володимир Короленко (цимбали), Володимир Тішлер (контрабас), Юрій Буковинець (кларнет, тарагот, флейта).